Едвард "Нед" Келлі — австралійський бушрейнджер, відомий зухвалими пограбуваннями банків та вбивствами поліцейських. Страчений через повішення за численні порушення закону. Перекази і балади про подвиги Неда Келлі, де він постає як «благородний розбійник», з'явилися ще за його життя і стали невід'ємною частиною австралійського фольклору. Ставлення до Неда Келлі в країні далеке від однозначного: частина австралійців вважає його безжальним вбивцею, частина - символом опору колоніальній владі і втіленням національного характеру.
Біографія[]
Ранні роки[]
Батько Неда, ірландець Джон "Ред" Келлі, був засланий на Землю Ван-Дімена (теперішню Тасманію) за крадіжку двох свиней; звільнившись після п'яти років каторги, він переселився в провінцію Вікторія і одружився на Еллен Квінн, дочці місцевого фермера, також ірландця. Нед був третьою дитиною в сім'ї (з восьми). Він отримав початкову освіту в місцевій школі, відрізнявся силою і сміливістю (одного разу врятував тонучого хлопчика). Коли Неду було близько 12 років, його батька звинуватили у крадіжці теляти; хоча під обвинуваченням не було особливих підстав, крім поганої репутації, Джона Келлі засудили до штрафу в 25 фунтів. Не маючи таких коштів, він був змушений відбувати покарання у в'язниці, де й помер 27 грудня 1866 року. Зіткнення з несправедливістю і жорстокістю колоніального суду справило на Неда Келлі величезне враження. В юності він постійно піддавався стягненням за буйну вдачу: в 14 років Неда заарештували на 10 днів за побиття свинаря-китайця; в 15 він ненадовго опинявся у в'язниці за бійку з бродячим торговцем і підозрою у співпраці з розбійником Гаррі Пауером. Вже заслуживши репутацію «малолітнього бушрейнджера», 16-річний Нед Келлі був засуджений до трьох років в'язниці за побиття поліцейського, який намагався заарештувати його за їзду на краденому коні, проте насправді Нед позичив коня і не був винним у злочині. Тим часом брати Неда потрапили під арешт у подібних обставинах. Вийшовши на свободу, Нед разом з братами, матір'ю і вітчимом, каліфорнійцем Джорджем Кінгом, почав промишляти крадіжками худоби.
Протистояння з поліцією[]
Популярності Неда Келлі поклав початок офіцер поліції Олександр Фіцпатрік: 15 квітня 1878 року він з'явився в ділянці з простреленою рукою і звинуватив у збройному нападі майже всю родину Келлі. За словами обвинувачуваних, Фіцпатрік домагався Кейт, молодшої сестри Неда, за що і був побитий; вогнепальної зброї вони не застосовували. Тим не менше, суд засудив до ув'язнення Еллен Келлі і двох її спільників. Нед в цей час знаходився в Новому Південному Уельсі і уникнув суду. Після вироку Нед разом з братом Деном зникли і створили нову банду. Поліція продовжувала за ними полювати; 25 жовтня Нед і Ден розкрили засідку в лісі біля струмка Стінгібарк і, намагаючись взяти констеблів живцем, вбили двох з них. Після цього випадку парламент провінції Вікторія прийняв акт, який ставив Неда Келлі та його спільників поза законом.
Наприкінці 1878 року Келлі написав відомий відкритий лист, що викривав сваволю англійських колоніальних властей на австралійських територіях і закликав до боротьби проти беззаконня. Оскільки лист ретельно приховувався владою і повністю було опубліковано тільки в 1930 році.
Найбільшу популярність так званої «банди Келлі» принесли два гучних пограбування банків у грудні 1878 року та лютому 1879. Описи цих нальотів обросли численними кінематографічними подробицями. Члени банди поїли заручників алкогольними напоями та розважали їх трюками на конях, замикали полеглих поліцейських в камері і переодягалися в їх форму, а пограбувавши банк, спалювали застави городян, звільняючи їх від боргів. Після пограбування двох банків за голову кожного члена банди було призначено по 16000 австралійських доларів нагороди. Для захисту від куль члени банди виготовили для себе куленепробивні залізні обладунки. Спорядження Неда доповнював залізний шолом.
Броня Неда та його спільників.
Втім, в той же самий час вони здійснили кілька вбивств - в основному поліцейських, що намагалися їх затримати, а також одного з членів банди, що доносив поліції на своїх товаришів. Правда, це не заважало багатьом австралійцям вважати Неда героєм і борцем проти колоніального режиму, а не пересічним злочинцем.
Десятиліттями в Австралії не припинялися суперечки, чи вважати його жорстоким злочинцем чи борцем з британською колоніальною владою.
Захоплення та страта[]
Страта Неда Келлі.
У червні 1880 року у одному з готелів Нед та його банда опинилися в оточенні поліції. Заздалегідь підготувавшись до битви, всі четверо молодих хлопців одягнули броню зі сталі. Під час перестрілки з поліцією, Неду вдалося прослизнути через кордон поліції, але незабаром він вирішив повернувся, щоб врятувати свого брата і друзів в оточенні. Під час перестрілки Нед отримав 28 вогнепальних поранень та був захоплений поліцією. Нед Келлі був єдиним, хто пережив цю облогу поліцією і опинився в тюрмі. Інші оточені члени банди підпалили готель і згоріли. На слідстві Нед зізнався у вбивстві поліцейських у Стінджі Барк Крік, за що його засудили до смертної кари через повішення. Нед мав багато прихильників і більш ніж 32 000 австралійців підписали петицію з проханням його помилувати. Попри це, 11 листопада 1880 р. у в'язниці Мельбурна Неда стратили. На момент страти йому було лише 25 років.
Галерея[]
