Битва при Кадеші — одна з перших битв у військовій історії людства. Битва між військами Єгипетського і Хетського царств, найсильніших держав Близького Сходу. Війська очолювали фараон Рамсес II і Муваталлі II. Зіткнення проходило у місті Кадеш на річці Оронт. В битві перемогли єгиптяни, але з великими втратами. На стратегічному рівні призвело до «технічної нічиєї» з помітними стратегічними перевагами у хеттів, так як поклало кінець вторгненню Рамсеса II. У підсумку було укладено перемир'я між хетами і єгиптянами. Обидві сторони приписали перемогу собі.
Ця битва стала першою у військовій історії, що підвищило до нього інтерес з боку дослідників військової науки, істориків, єгиптологів і військових всього світу. Крім того, битва при Кадеші стала останнім великим боєм епохи бронзового століття, тому що хетська армія вже використовувала залізну зброю.
Передісторія[]
Ледве вступивши на трон в 1279 році до н.е., нетерплячий Рамсес II, у віці двадцяти п'яти років, вирішує почати військові дії в Сирії та Палестині. Він горить бажанням відібрати в хеттів захоплені через недбалість його попередників території. До 1275 року правитель знову підпорядковує собі державу Амурру, розташоване на сирійському узбережжі. Повернувшись у Пер-Рамсес, свою столицю, розташовану на півночі Єгипту, він готує другу кампанію, яка цього разу націлена на захоплення міста Кадеш. Ця фортеця, що знаходиться в долині річки Оронт, займає надзвичайно важливе стратегічне положення: тут проходить шлях між Палестиною та Сирією з одного боку, між Євфратом і Середземним морем з іншого. Тому, хто ним володіє, місто забезпечує не тільки владу над Амурру, а й над усією Сирією. Рамсес знає, що цар хеттів Муватталліс не здасть місто без бою і що він збирає численну армію для відбиття можливого нападу.
Рамсес ІІ на колісниці перед битвою.
Навесні 1274 року до н.е. Рамсес II, впевнений у своїх силах, залишає столицю на чолі чотирьох загонів по 5000 чоловік кожен. Загони перебувають під захистом богів Амона, Ра, Птаха і Сета. Вони складаються з воїнів-піхотинців, озброєних списами і мечами і захищених щитами. На колісницях сидять лучники. Таке формування вважається благородним, і його командири отримують особливі, більш докладні інструкції. 20000 воїнів супроводжують елітний корпус, і гвардія фараона, куди входять вже перевірені воїни і найманці; серед останніх є представники "народів моря", які згодом поставлять на коліна Близький Схід.
Спочатку армія просувається уздовж Середземноморського узбережжя, а потім повертає на схід в напрямку Тиверіадського озера, де знаходиться річка Йордан. Просуваючись на північ через долину Бекаа, єгиптяни після безперервного тридцятиденного маршу досягають долини, звідки видно місто Кадеш. Передові загони наарінів, гвардія і загін Амона, очолюваний самим фараоном, першими підходять до стін фортеці. У цей час загін Ра переправляється через Оронт, щоб примкнути до свого правителя. Загони Птаха і Сета знаходяться ще далеко від міста.
Схема битви.
Біля Кадешу до єгипетського фараона виходять два вавилонянина. Вони повідомляють йому прекрасну новину. Так, звичайно, цар Муватталліс направляється назустріч єгипетської армії, але він перебуває в 200 кілометрах на північ від Кадеша. Рамсес II в захваті. Він наказує своїм загонам розбити табір на північний захід від фортеці і вирішує негайно почати облогу.
Битва[]
Модель єгипетської колісниці.
Але незабаром плани змінюються. Два хетських шпигуна, схоплених поблизу табору, під тортурами повідомляють справжній стан справ. Рамсес був обманутий кочівниками-бедуїнами шасу, які були таємними союзниками хетів. Коли він перебував під Кадешем, маючи при собі лише з'єднання Амона і особисту гвардію. Муватталліс знаходиться поруч з Кадешом. У нього 3500 колісниць і 37 500 піхотинців, за відомостями самих єгиптян. Це була найбільш сильна армія, коли-небудь існувала на Близькому Сході: вісімнадцять васальних держав збудували свої війська поруч із загонами хеттів. Приголомшений, Рамсес II усвідомлює, що він потрапив у пастку, спритно підлаштовану противником: бедуїни, що обдурили його, отримали гроші від його ворога. Як присутність таких значних сил могло залишитися непоміченим для його власних інформаторів? Але момент не був відповідним для зведення рахунків. Фараон розуміє, що його противник скористається ефектом несподіванки і що атака неминуча. А ось до удару він не готовий. Його армія безнадійно розкидана. Фараон терміново розсилає повідомлення, в яких інформує свої загони про сформовану ситуацію. У що б то не стало вони повинні прискорити своє прибуття до місця битви.
Занадто пізно попереджати загін Ра. 2500 колісниць обрушилися на нього в той момент, коли воїни, нічого не підозрюючи, переправлялися через Оронт. Це була справжня бійня. Тисячі єгипетських воїнів загинули, не встигнувши навіть взятися за зброю. Після недовгого бою хетти розбили з'єднання Ра, використовуючи чисельну перевагу, втома єгиптян і раптовість атаки, які дозволили їм перемогти майже без втрат. Воїни з'єднання Ра, серед яких були і діти самого Рамсеса, були перебиті майже повністю, втекти вдалося лише небагатьом. Ті, що вижили добігли до табору і посіяли в ньому паніку. Жахливі картини, які вони малюють товаришам, сіють паніку в рядах загону Амона. Коли хеттські колісниці дісталися табору єгиптян, вони знайшли його в стані повної дезорганізації. Рамсес, схопившись на колісницю, б'ється з останніх сил. Вірна йому гвардія бореться поруч з ним. У таборі починається грабіж. Хетти, впевнені у перемозі, ділять трофеї.
Незважаючи на настільки невдалий початок битви, Рамсес вивів всіх наявних у нього в розпорядженні бійців на рівнину. У єгиптян була перевага в наявності списоносців, які у більшості армій давнини будувалися ладом, нагадуюча еллінську фалангу. У хетів в цьому бою списоносців не було, що зіграло на руку єгиптянам, адже озброєння хеттів було краще, ніж у єгиптян (хетти вміли робити залізні обладунки та зброю, причому виготовлення заліза було державною таємницею, в той час як в єгипетській армії металеві обладунки серед піхотинців поширені не були).
Поки Рамсес будував військо до бою, 2500 хетських легких піхотинців і три сотні воїнів на колісницях захопили табір єгиптян і почали його грабувати. Тим часом підійшло ще кілька єгипетських загонів, і Рамсес, навівши порядок серед солдатів, почав атаку. Зайняті грабунком хетти були захоплені зненацька, розбиті і скинуті в річку.
Стародавнє зображення битви.
Наступного дня бойові дії поновлюються вже з підтримкою загону Птаха. Але бій затягується. І тоді Муватталліс звертається до супротивника з пропозицією припинити боротьбу. Положення Рамсеса не настільки сильне, щоб не приймати пропозиції. Він відмовляється від Кадеша і від Амурру. Дозволивши двом могутнім державам порівняти свої сили, битва при Кадеш привела до тривалого періоду миру і стабільності в Єгипті і на Близькому Сході. Шістнадцять років по тому, в 1278 році до н.е., перед обличчям нової небезпеки з боку Ассирії, перший мирний договір в історії, підкріплений оборонним союзом, висловлює прагнення двох імперій до світу. Рамсес II здобув при Кадеші одну з найбільш блискучих перемог за весь час свого правління. Він розповів про це у фресках на стінах своїх храмів в Абідосі, Карнаці і Луксорі.
Наслідки[]
Текст мирного договору між Рамзесом II і Муватталлі II. 1274 р. до н.е. Археологічний музей Стамбула.
У технічному плані, не маючи можливості вести облогу Кадеша, Рамсес відступив на південь до Дамаску і в підсумку в Єгипет. Однак там Рамсес оголосив про те, що здобув велику перемогу, але насправді йому вдалося лише врятувати свої війська. Але в особистому плані це бій став тріумфом для Рамсеса II, який зміг об'єднати своїх воїнів і переломити результат битви, уникнувши при цьому смерті і полону.
Хетські записи дали зовсім іншу оцінку, за якою Рамсес відступив від Кадеша через свою поразку. Сучасні історики прийшли до висновку, що бій став нічиєю, при моральній перемозі єгиптян, які розвинули нові технології і провели переозброєння, і стратегічної - Муваталлі II, який втратив значну частину своїх колісниць, але не здав Кадеш.
Галерея[]
