Госпітальєри або Іоанніти — заснована в 1080 році в Єрусалимі в якості амальфійского госпіталю християнська організація, метою якої була турбота про незаможних, хворих або поранених пілігримів на Святій землі. Після захоплення християнами Єрусалима в 1099 році в ході Першого хрестового походу організація перетворилася на релігійно-військовий орден зі своїм статутом. На орден була покладена місія про турботи і захист Святої землі. Слідом за захопленням Святої землі мусульманами орден продовжив діяльність на Родосі, владикою якого він був, а потім діяв з Мальти, що знаходилася в васальному підпорядкуванні у іспанського віце -короля Сицилії.
Роль ордену в Європі[]
Іоаніти відіграли значну роль у розвитку західно-європейської військової справи й боротьбі з ісламською работоргівлею, а також відомі як організатори перших європейських шпиталів. Розквіт Ордену пов’язаний з епохою Хрестових походів (1096—1291 рр.). Із усіх орденів госпітальєри є, мабуть, найстаршим з відомих дванадцяти чернечо-рицарських орденів середньовіччя. Із цієї дюжини найпомітніший слід в історії середньовіччя взагалі, і зокрема, в історії Хрестових Походів залишили три: госпітальєри, тамплієри і тевтони. Орден Тамплієрів припинив своє існування в першій половині XIV століття, два інших існують і досі, хоча й не відіграють нині помітної політичної чи військово-політичної ролі: вони, радше, перетворилися на добродійні громадські організації, тобто повернулися до того стану, з якого починалися.
Галерея[]
