Євромайданівці — збірна назва як провладних провокаторів, так і мирних протестуючих, які піддалися на провокації перших під час акцій протесту Євромайдану. Ця стаття висвітлює тільки тих протестуючих, які представляють військово-історичний інтерес. Про мирних мітингувальників, яких, безсумнівно, було значно більше, тут мова не йде.
Історія[]
Євромайдан — масові акції протесту на Україні, які почалися 21 листопада 2013 року, як реакція громадян на рішення Кабінету міністрів України про призупинення процесу підготовки до підписання угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. До 29 листопада мітинг мав мирний характер і зіткнень з міліцейськими і співробітниками Беркуту не було, проте коли стало відомо про те, що президент України, Віктор Янукович, не підписав договір про асоціацію з ЄС, настрій у мітингувальників і всього Євромайдану помітно погіршився і швидко змінився з "Україна - це Європа" на "Януковичу — імпічмент!". Невідомо з яких причин, але в ніч з 29 на 30 листопада бійці Беркуту жорстоко розігнали Євромайдан: били навіть жінок, добивали лежачих і наздоганяли вже тікають прихильників євроінтеграції.
Інцидент розгону Беркутом акцій протесту ще більше загострив і так не дуже позитивні настрої мітингувальників, через що вже наступного дня, 1 грудня 2013 року, в Київ вийшло ще більше людей. Лідери опозиції заявили, що це мирна революція. У плани опозиції входила зміна влади в площині законодавства України. Для підтвердження цього вони навіть створили живий ланцюг між міліцейськими і провокаторами (як опозиція називає тітушками).
Втім деякі радикально налаштовані націоналісти, які вірили в справжню революцію, не послухали, своїх лідерів і повелися на провокації радикально налаштованих кіл, в слідстві чого відбулися масові заворушення на Банковій, штурм кількох державних установ, сутички з міліцією в центрі Києва. За різними даними в результаті всіх цих зіткнень близько 100-300 осіб отримали травми, більше половини потерпілих довелося госпіталізувати. Є поранені і з боку Беркута: близько 140 осіб. В основному люди звертаються з хімічними опіками (від фаєрів і сльозоточивого газу) та травмами голови (від ударів гумовими кийками).
Провокаторів з боку противників опозиції відрізняє спортивна форма, закриті масками обличчя (часто зустрічалися люди в медичних масках), російська мова і заклик людей до більш активних дій проти опозиційних заворушень. Коли відміну провокаторів від звичайних українців стало занадто очевидно, ті переодяглися в звичайну цивільний одяг, почали зазивати людей українською мовою, хоч між собою і продовжували розмовляти російською. Однак знову ж таки, стверджувати що це були тільки тітушки, або тільки радикально налаштовані націоналісти не можна: очевидно, діяли і ті, й інші. Також у ЗМІ спливала інформація, що дані провокації були організовані "Братством" Дмитра Корчинського, проте офіційно вона підтверджена була. Опозиція звинуватила у провокаціях Андрія Клюєва, Віктора Медведчука та інших проросійських політиків. Також зазвичай провокатори не надто говіркі і всіляко уникають телекамер і журналістів. Коли деякі провокатори йшли на контакт, що було дуже рідко, журналісти дізналися, що за добу прибування на майдані один провокатор отримує близько 300 гривень.
До вечора 1 грудня ситуація стабілізувалася, і хоч провокатори зробили ще одну спробу провокації мирного населення шляхом призову до зносення пам'ятника Леніна, люди не повелися на неї, і незабаром невідомі припинили свої спроби провокації. Пізніше в мережі почали з'являтися повідомлення про те, що на майдан відправлені беркутівці і військова техніка, через що навколо Євромайдану почали активно будувати барикади з усього, що попадеться під руку: щитів, крамниць і навіть машин. Однак ця інформація не підтвердилася, і, найвірогідніше, була спробою чергової провокації.
Лідери опозиції не раз заявляли, що Євромайдан - мирна акція, а дії провокаторів проплачуються владою. З першого погляду це звучить безглуздо, адже навіщо владі потрібно, щоб штурмували їх же будівлі та били їх же міліціонерів? Втім, якщо вдуматися, в їхніх словах є сенс: у разі, якщо мітингувальники порушать який небудь закон України, Беркут матиме повне право розігнати весь Євромайдан, у чому опозиція не зацікавлена.
Загони самооборони у Львові.
У Львові, після київських подій 29 - 30 листопада, були створені загони самооборони зі студентів, основне призначення яких полягало в захисті мирних мітингувальників від можливої атаки Беркута. Пізніше з'ясувалося, що львівський Беркут, у разі наказу про розгін майдану у Львові, не приведе його в дію. Завдяки цьому загони самооборони втратили сенс і були розформовані. У Львові не відбувалося штурмів будівель, так як вся місцева влада заявила про сво підтримку Євромайдану і мітингувальників. Тим часом, 2 грудня загони самооборони почали формувати в Києві, для захисту штабів і місць дислокації опозиції і протестувальників від тітушок та інших провокаторів. Деякі телеканали стверджують, що такі загони самооборони насправді створені для тих же цілей, які переслідують і тітушки.
Друга хвиля збройних зіткнень розпочалася 19 січня 2014 року. Після 2-місячного мирного протесту провладні сили прийняли ряд законів, що обмежують права і свободи громадян України. На народному віче автомайдан (євромайдановці на автомобілях) зажадав від опозиції та учасників Майдану визначитися з лідером опору. Лідери опозиції заявили, що лідер Майдану - це український народ і запропонували свій сценарій революції. Втім, їх виступи були освистані. Активісти Автомайдану заявили, що якщо протягом півгодини опозиція не оголосить ім'я лідера опору, вони самі підуть до Верховної Ради і будуть вимагати скасування скандальних законів. Приблизно через годину протестувальники спробували прорватися через блок-пост силовиків на вулиці Грушевського біля стадіону "Динамо". На місці конфлікту почали вибухати димові шашки і світлошумові гранати. У 16:50 загорівся один з автобусів силовиків. Після цього міліція застосувала сльозогінний газ проти мітингувальників на вулиці Грушевського. У 17:15 організатори Автомайдану Дмитро Булатов, Сергій Поярков та Андрій Теліженко виступили із заявою про те, що вони не мають відношення до спроб мітингувальників прорватися до Верховної Ради. Через три хвилини на місці конфлікту протестуючих з силовиками на вулиці Грушевського біля стадіону " Динамо" з'явився водомет. Всього на вулиці Грушевського зібралося приблизно 20 тисяч мітингувальників. Колона людей розтягнулася від кордону з міліцією, що знаходиться біля стадіону, до Європейської площі .
Разом з тим лідери опозиції Арсеній Яценюк і Олег Тягнибок закликали Майдан не вестися на силові сценарії, які дадуть влади привід з настанням темряви зачистити Майдан. Після подій на Грушевського слідчі ГУМВС України в м. Києві відкрили кримінальне провадження за ст. 294 (масові заворушення) Кримінального кодексу України. О 18:45 на вулиці Грушевського проти протестуючих застосували водомети, прикриваючись необхідністю згасити палаючі машини. Опозиція продовжувала заявляти, що конфлікт з силовиками на столичній вулиці Грушевського 19 січня не має нічого спільного з активістами Євромайдану - палиці і петарди проти бійців внутрішніх військ " Беркута", як і 1 грудня на вулиці Банковій, за їх словами, застосовували провокатори.
У 19:18 учасники акції на Грушевського закріпилися біля входу на стадіон "Динамо" і почали закидати силовиків "коктейлями Молотова". Потім міліція затримала чотирьох учасників подій біля стадіону "Динамо". Почали приходити повідомлення, що на Грушевського дві людини були поранені з травматичної зброї, а одному з протестуючих під час сутичок з силовиками відірвало кисть. Станом на 22:07 на Грушевського почала горіти вантажівка, мітингувальники відтягнули два автобуси. Сутички протестувальників і силовиків тривали. З'явилася інформація, що близько 25 автобусів зі співробітниками "Беркуту" поїхали в Київ з Межигір'я, де знаходиться резиденція президента України Віктора Януковича. Ближче до півночі прес-служба МВС заявила, що під час подій на вулиці Грушевського постраждало більше 70 правоохоронців, у всіх них діагностовані закриті черепно-мозкові травми, переломи, удари і отруєння невідомими речовинами. За словами волонтерів-медиків, з боку протестуючих травми різного ступеня тяжкості отримали близько 30 осіб.
Станом на 00:21 протестуючі в центрі Києва спалили шість транспортних засобів. Міліція застосувала водомети для того, щоб загасити полум'я на горищах транспортних засобів. Через 20 хвилин з'явилася інформація про застосування правоохоронними органами гумових куль проти протестувальників. Зокрема, один з журналістів, який вів пряму відеотрансляцію з місця подій, був поранений в руку прямо під час ефіру. Журналісти припускали, що силовики спеціально ціляться на тих, хто веде зйомку події. За всім обласним центрам прокотилося хвиля блокувань виїздів з частин Внутрішніх військ і Беркута, які були викликані для підкріплення до Києва. Станом на 2:24 мітингувальники почали зводити нову барикаду на Петровській алеї, яка примикає до вулиці Грушевського, ліворуч від центрального входу стадіону "Динамо" імені Валерія Лобановського. Крім палиць, щитів і коктейлі Молотова протестуючі використовували розібрану бруківку в якості снарядів у боротьбі проти силовиків.
Через 12 годин після початку протистояння, в центрі Києва на вулиці Грушевського, зіткнення демонстрантів з бійцями Внутрішніх військ та спецпідрозділу "Беркут" не припинилися. З Майдану туди несли бочки для обігріву, гарячий чай та їжу. До ранку протистояння тимчасово призупинилося, проте сторони конфлікту своїх позицій не покинули. У 6:02 співробітники "Беркута" зловили двох чоловіків у центрі Києва, після чого побили їх, роздягли, облили водою, а потім змусили голими бігти через барикади до Євромайдану. Разом з тим Автомайдан після подій на вулиці Грушевського в Києві визначився з єдиним лідером опозиції. Активісти руху будуть підтримувати Віталія Кличка. Екс-заступник глави СБУ, генерал -лейтенант Олександр Скіпальський заявив, що дії правоохоронців на вулиці Грушевського в Києві, біля Євромайдану, неприпустимі і порушують Конституцію України. О 9:32 20-го січня кілька десятків людей в масках з імпровізованими щитами намагалися прорвати кордон спецназівців біля стадіону імені Лобановського, а до 10:27 поновилися повномасштабні сутички між мітингувальниками і міліцією. Тоді там перебувало близько 2-ох тисяч чоловік. Після цього прес-служба КМДА заявила вже про 103 постраждалих протестувальників.
Ближче до 12:00 учасники протесту на вулиці Грушевського почали будувати укріплення, за якими можна сховатися від гумових куль силовиків. Одночасно з цим міліція затримує більше 20 учасників акцій протесту. Також в МВС прокоментували затримання журналістів, зазначивши, що правоохоронці не поділяють правопорушників за професією.
У МВС стверджували, що народні депутати озброювали учасників акції протесту на вулиці Грушевського. Силовики заявили про наявність у протестувальників холодної зброї, якою вони збираються травмувати бійців МВС. У половину третього 20-го числа правоохоронці затримали і побили студентів, звинувачуючи їх в участі в масових заворушеннях. Не дивлячись на всі зусилля євромайданівців в обласних центрах, в Київ стягнули понад 20 тисяч співробітників Внутрішніх військ і "Беркут", а Майдан оголосив максимальну мобілізацію народної самооборони. Станом на 17:44 на вулиці Грушевського під час зіткнень між міліцією і протестуючими 19-20 січня постраждали 26 журналістів.
Періодично протестуючі влаштовують масові атаки: кілька десятків людей одночасно підбігають до згорілої техніки і закидають силовиків різними предметами. Також майданівці почали будувати катапульту. Тоді ж у мітингувальників з'явилися трофейні поліцейські щити. Був запропонований ще один спосіб боротьби з силовиками: абордажна кішка закидається в кордон правоохоронців з щитами, вона чіпляється за якихось міліцейських або за їх щити. Далі мітингувальники тягнуть за мотузку і "ловлять" силовиків.
Зброя[]
Протестувальники на Майдані намагалися підготуватися до можливих атак силовиків. Найпотужніша зброя - "коктейль Молотова". Найкращий захист - бронежилети та захист, які отримали " в бою". Але деякі були готові йти на беркутівців з кувалдою.
Зброя міліції і мітингувальників.
Найактивніші протестувальники розробили свої системи бою і, залежно від кількості грошей, мають різноманітну амуніцію. Деякі бійці на захист вклали кілька сотень гривень. Деякі ж - кілька сотень доларів. На Грушевського можна зустріти і простий український військовий обладунок, і "просунутий" натівський. Також в хід йдуть, крім касок, мотоциклетні і велосипедні шоломи.
Зброя протестуючих також сильно відрізняється. Вони не можуть собі дозволити "воювати" методами силовиків. Навіть просту пневматику в столиці тоді було не купити, тому в хід йшли навіть "іграшки".
Не останню роль грали і автомобільні покришки. Завдяки їм, запевняють протестувальники, і димом від горіння гуми, зупинили не одну атаку силовиків.
Рогатка стала засобом далекого бою. "Коктейлі Молотова" - страшною зброєю середньої дистанції, яке використовується рідше, ніж бруківка. А в ближньому бою активісти готові використовувати кийки, саморобні і відібрані у силовиків щити і навіть кувалди.
Є в арсеналі протесту і "невидима зброя". "Триноги" із зварених цвяхів, які кидають за собою при відступі. Наступивши на таку - пробив ногу і більше гнатися не можеш. А помітити її на снігу вкрай важко. Особливо враховуючи невеликі розміри. Проти "тітушок" активісти застосовують "цивільні" методи оборони. Цивільні електрошокери, кажуть протестувальники, дуже ефективні.
Галерея[]
.jpg "640px-0000030718-evromajdan-shturm-ap (1).jpg (40 КБ)")
.jpg "640px-2e3dc8b82cfb414a5c9620777eeb4bc8 (1).jpg (59 КБ)")
.jpg "640px-Bf93e240f821c10475ffcd97946aa53e (1).jpg (47 КБ)")
.jpg "640px-23пр (1).jpg (60 КБ)")
