Монголи — група споріднених народів, що говорять на монгольській мові, які проживають в основному на півночі КНР, а також в Монголії та прикордонних з Монголією районах Російської Федерації.
Історія[]
У XIII сторіччі монголи на чолі з Чингісханом і двох поколінь його нащадків створили найбільшу за територією імперію у світовій історії. 1640 - загальномонгольський з'їзд, на якому присутні халха-монголи, ойрати і навіть калмики. У XVII сторіччі землі монгольських народів і самі народи підпали під різну міру залежності від Китаю і Росії. В імперії Цин монголи Внутрішньої і Зовнішньої Монголії мали різні права і втратили можливість вільного спілкування, що призвело до різних відгалужень. Буряти, що опинилися в межах Російської імперії, і калмики вважаються народами, що сформувалися як окремі нації. Відбуваються значні переміщення і менш явна зміна тотожності. Наприклад, землероби-дагури вирушають із Забайкалля до Маньчжурії, звільняючи землі в районі сучасного АБАО для заселення кочівниками-бурятами, у свою чергу прагнучими покинути території, що відійшли до Китаю. В результаті цієї хвилі якути поступово витісняються монгольськими племенами значно північніше за район Байкалу. На початку XX сторіччя після революцій в Китаї і Росії проголошено незалежність Монголії і Туви від Китаю, у складі РРФСР утворені автономні республіки Бурят-монгол АССР і Калмицька АССР.
Галерея[]
