ВікіВоїни
Advertisement
2S19 Msta-S of the Ukrainian Army

2С19 «Мста-С» української армії під час параду на День Незалежності в Києві у 2008 році.

2С19 «Мста-С» (індекс ГАБТУ — об'єкт 316, за класифікацією НАТО — M1990 «Farm») — радянська і російська 152-мм дивізійна самохідна гаубиця. Розроблена на Уральському заводі транспортного машинобудування. Головний конструктор САУ — Ю. В. Томашов, 152-мм гармата 2А64 — Г. І. Сергєєв. САУ 2С19 призначена для знищення тактичних ядерних засобів, артилерійських і мінометних батарей, танків та іншої броньованої техніки, протитанкових засобів, живої сили, засобів ППО і ПРО, пунктів управління, а також для руйнування польових фортифікаційних споруд та перешкоджання маневрам резервів противника в глибині його оборони. Може вести вогонь по спостережуваних і неспостережуваних цілях із закритих позицій і прямою наводкою, включаючи роботу в гірських умовах. При стрільбі використовуються як постріли з боєукладання, так і при подачі з ґрунту. В 1989 році нова самохідна гаубиця 2С19 «Мста-С» була прийнята на озброєння артилерійських полків мотострілецьких і танкових дивізій Радянської армії. Вперше демонструвалася на авіасалоні в місті Жуковському в серпні 1992 року.

Створення[]

Головним розробником 2С19 був призначений Уральський завод транспортного машинобудування, гаубиця 2А64 проектувалася в ОКБ-2. У 1983 році був виготовлений перший макетний зразок, а в листопаді цього ж року було завершено виготовлення дослідного зразка, який протягом 1984 року на Ржевському полігоні проходив випробування. Спочатку САУ 2С19 розроблялася на базі танка Т-72, проте в ході випробувань були виявлені серйозні недоліки, серед яких була велике розгойдування при стрільбі. Для усунення зауважень було прийнято рішення від бази танка Т-72 залишити геометрію корпусу, двигун, трансмісію і приводи керування. При цьому торсіони і катки ходової частини САУ були замінені на нові, розроблені на базі танку Т-80. Після усунення зауважень до 1986 року були виготовлені 6 самохідних гаубиць 2С19 початкової партії. Виготовлені САУ були відправлені на державні, а потім на військові випробування. Після завершення військових випробувань і доробок виявлених недоліків в 1989 році самохідна гаубиця 2С19 «Мста-С» була прийнята на озброєння Радянської армії.

Бойове застосування[]

Російсько-українська війна[]

Меморандум від 20 вересня до Мінського протоколу передбачав відведення гаубиць калібром 152-мм: 2С5 «Гіацинт-С», 2С3 «Акація», 2С19 «Мста-С», 2А65 «Мста-Б» на 33 км від лінії зіткнення. А «Комплекс заходів» на виконання Мінських угод від 12 лютого 2015 передбачав створення зони безпеки завширшки 50 км для артилерійських систем калібру 100 мм і більше.

Оператори[]

  • Азербайджан — укладено контракт з Росією в 2011–2012 роках на поставку 18 одиниць 2С19 «Мста-С». Поставка розпочата в 2013 році
  • Білорусь — 12 одиниць 2С19, станом на 2013 рік
  • Венесуела — 48 одиниць 2С19, станом на 2013 рік
  • Грузія — 1 одиниця 2С19 на зберіганні, станом на 2013 рік
  • Індія — є потенційним покупцем. Станом на 2014 рік, Міністерством оборони Індії проводиться тендер на поставку 155-мм самохідних гаубиць, в якості одного з учасників заявлена ​​САУ 2С19М1-155
  • Росія — 600 одиниць 2С19, з них 150 на зберіганні, станом на 2013 рік. З 2013 року розпочато поставки модернізованих САУ 2С19М2
  • Україна — 40 одиниць 2С19, станом на 2013 рік
  • Ефіопія — 10 одиниць 2С19, станом на 2013 рік

Див. також[]

Джерело[]

Includes CC-BY-SA content from Wikipedia's Мста-С article (authors)
Advertisement