FANDOM


2S19 Msta-S of the Ukrainian Army.jpg

2С19 «Мста-С» української армії під час параду на День Незалежності в Києві у 2008 році.

2С19 «Мста-С» (індекс ГАБТУ — об'єкт 316, за класифікацією НАТО — M1990 «Farm») — радянська і російська 152-мм дивізійна самохідна гаубиця. Розроблена на Уральському заводі транспортного машинобудування. Головний конструктор САУ — Ю. В. Томашов, 152-мм гармата 2А64 — Г. І. Сергєєв. САУ 2С19 призначена для знищення тактичних ядерних засобів, артилерійських і мінометних батарей, танків та іншої броньованої техніки, протитанкових засобів, живої сили, засобів ППО і ПРО, пунктів управління, а також для руйнування польових фортифікаційних споруд та перешкоджання маневрам резервів противника в глибині його оборони. Може вести вогонь по спостережуваних і неспостережуваних цілях із закритих позицій і прямою наводкою, включаючи роботу в гірських умовах. При стрільбі використовуються як постріли з боєукладання, так і при подачі з ґрунту. В 1989 році нова самохідна гаубиця 2С19 «Мста-С» була прийнята на озброєння артилерійських полків мотострілецьких і танкових дивізій Радянської армії. Вперше демонструвалася на авіасалоні в місті Жуковському в серпні 1992 року.

Створення Редагувати

Головним розробником 2С19 був призначений Уральський завод транспортного машинобудування, гаубиця 2А64 проектувалася в ОКБ-2. У 1983 році був виготовлений перший макетний зразок, а в листопаді цього ж року було завершено виготовлення дослідного зразка, який протягом 1984 року на Ржевському полігоні проходив випробування. Спочатку САУ 2С19 розроблялася на базі танка Т-72, проте в ході випробувань були виявлені серйозні недоліки, серед яких була велике розгойдування при стрільбі. Для усунення зауважень було прийнято рішення від бази танка Т-72 залишити геометрію корпусу, двигун, трансмісію і приводи керування. При цьому торсіони і катки ходової частини САУ були замінені на нові, розроблені на базі танку Т-80. Після усунення зауважень до 1986 року були виготовлені 6 самохідних гаубиць 2С19 початкової партії. Виготовлені САУ були відправлені на державні, а потім на військові випробування. Після завершення військових випробувань і доробок виявлених недоліків в 1989 році самохідна гаубиця 2С19 «Мста-С» була прийнята на озброєння Радянської армії.

Бойове застосування Редагувати

Російсько-українська війна Редагувати

Меморандум від 20 вересня до Мінського протоколу передбачав відведення гаубиць калібром 152-мм: 2С5 «Гіацинт-С», 2С3 «Акація», 2С19 «Мста-С», 2А65 «Мста-Б» на 33 км від лінії зіткнення. А «Комплекс заходів» на виконання Мінських угод від 12 лютого 2015 передбачав створення зони безпеки завширшки 50 км для артилерійських систем калібру 100 мм і більше.

Оператори Редагувати

  • Азербайджан — укладено контракт з Росією в 2011–2012 роках на поставку 18 одиниць 2С19 «Мста-С». Поставка розпочата в 2013 році
  • Білорусь — 12 одиниць 2С19, станом на 2013 рік
  • Венесуела — 48 одиниць 2С19, станом на 2013 рік
  • Грузія — 1 одиниця 2С19 на зберіганні, станом на 2013 рік
  • Індія — є потенційним покупцем. Станом на 2014 рік, Міністерством оборони Індії проводиться тендер на поставку 155-мм самохідних гаубиць, в якості одного з учасників заявлена ​​САУ 2С19М1-155
  • Росія — 600 одиниць 2С19, з них 150 на зберіганні, станом на 2013 рік. З 2013 року розпочато поставки модернізованих САУ 2С19М2
  • Україна — 40 одиниць 2С19, станом на 2013 рік
  • Ефіопія — 10 одиниць 2С19, станом на 2013 рік

Див. також Редагувати

Джерело Редагувати

Includes CC-BY-SA content from Wikipedia's Мста-С article (authors)

Ad blocker interference detected!


Wikia is a free-to-use site that makes money from advertising. We have a modified experience for viewers using ad blockers

Wikia is not accessible if you’ve made further modifications. Remove the custom ad blocker rule(s) and the page will load as expected.

Відвідайте інші вікіпроекти на Вікія!

Випадкова вікі