FANDOM


Маркомани (лат. Marcoman(n)i, герм. «прикордонні мешканці») — західногерманське плем'я, споріднене зі свевами та бурами.

І тисячоліття до н. е. - початок ІІ століття н. е. Редагувати

Впродовж ІІ-ї половини І-го тисячоліття до н. е. проживали на території сучасних Саксонії та Тюрінгії. На початку І-го століття н. е. переселяються вгору по течії Майну. На рубежі н. ери, внаслідок військової кампанії 9-7 рр. до н. е., очолюваної воєначальниками Децимом Клавдієм Друзом та його братомТиберієм Клавдієм Нероном, маркомани переселяються на територію Богемії, витісняючи місцеве кельтське плем'я Бойїв (котрі і дали назву цій землі). За одною з версій вважається, що Бавари (імовірні потомки маркоманів) своєю назвою завдячують цьому завоюванню. На нових землях маркомани організували потужний племінний союз разом із квадами, лангобардами, семнонами та гермундурами, на чолі котрого став Маробод. 6-го р. н. е. Тиберій починає новий наступ на маркоманів, однак повстання паннонців і далматів зупинило цю кампанію. Кількома роками пізніше, 17-го р. н. е, вождь херусків Арміній проводить свою воєнну кампанію проти племінного союзу маркоманів, який вилився у поразку маркоманської армії на чолі з Марободом, що змушує їх відступити до берегів Дунаю, однак вони продовжують залишатись сильною загрозою для римських кордонів впродовж всього І-го та ІІ-го ст н. е, хоч як і інші варварські народи, часто служать у римських військах найманцями. Тацит, в своїй праці "Германія", називав маркоманів "передовою заставою Германії", оскільки вони жили на самому кордоні Германії — біля Дунаю. Також він згадує про те, що маркоманські вожді цього часу (кінець І-го ст. н. е.) користуються підтримкою Риму, який надає їм гроші, а іноді і зброю.

Маркоманські війниРедагувати

Території середнього та нижнього Дунаю на початку І-го тисячоліття н.е. становили постійну загрозу для Римської імперії. На римські кордони тут наступали маркомани, квади, гермундури, даки, язиги, та костобоки. В 166 році, ці та інші племена, скориставшись з тяжкої ситуації всередині римської держави (сильна засуха, виснажлива для імперії парфянська війна 161-166 років, а також епідемія чуми, завезеної солдатами, що поверталися з Парфії) перейшли кордони Римської імперії і, спустошуючи імперські провінції, просунулись до меж Італії та середньої Греції. 169-го року армія маркоманів під проводом Балломара, разом з союзними їм племенами розгромили двадцятитисячну римську армію біля Карнунта, спалили місто Опітергій і взяли в облогу місто Аквілея. Марк Аврелій, тогочасний імператор, зумів зупинити варварський союз лише під кінець цього року. Миру було досягнуто лише 175-го року, на невигідних для германців умовах, через що в 177-му році конфлікт розгоряється знову. В ході цієї війни Марк Аврелій планував створення окремої провінції "Маркоманії", на території сучасних Моравії та Словаччини, проте його смерть 180-го року не дала можливості цим планам здійснитися. Наступник імператора, Коммод, припинив війну і відновив кордон по Дунаю.

ГелереяРедагувати

Ad blocker interference detected!


Wikia is a free-to-use site that makes money from advertising. We have a modified experience for viewers using ad blockers

Wikia is not accessible if you’ve made further modifications. Remove the custom ad blocker rule(s) and the page will load as expected.

Відвідайте інші вікіпроекти на Вікія!

Випадкова вікі